1. Словник української мови в 11 томах

киданий

КИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до ки́дати 1-3, 5;

// ки́дано, безос. присудк. сл.

Кидано [засланцям] гроші з усіх боків (Вовчок, І, 1955, 364).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. киданий — ки́даний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. киданий — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до кидати 1-3), 5). || кидано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. киданий — КИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ки́дати 1–3, 5. Втікачі побігли від хвіртки і завернули за ріг – подалі від нещасливого місця, де розлягалися крики жінок і дітей, тягнутих і киданих на тягарівки (О. Словник української мови у 20 томах