кинений
ки́нений
кинутий.
Дієприкм. пас. мин. ч. до кинути.
|| кинено, кинуто, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кинений — ки́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- кинений — КИ́НЕНИЙ, КИ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ки́нути. Острів шипів, як розпечений камінь, кинутий в воду (М. Коцюбинський); Я бачив човен твій у шумі бурунів І котви [кітви], кинені край диких берегів (М. Словник української мови у 20 томах
- кинений — Ки́нений і ки́нутий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кинений — КИ́НЕНИЙ, КИ́НУТИЙ. Дієпр. пас. мин. ч. до ки́нути. Острів шипів, як розпечений камінь, кинутий в воду (Коцюб., II, 1955, 291); Я бачив човен твій у шумі бурунів І котви, кинені край диких берегів (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах