киселик

кисе́лик

-у, ч.

Пестл. до кисіль.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. киселик — кисе́лик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. киселик — КИСЕ́ЛИК, у, ч. Пестл. до кисі́ль. Постій, діду, не вмирай, киселику дожидай (приказка); Зате в обід ми почастуємо вас варениками й тутешнім киселиком (М. Сиротюк); – Тоді привезеш у комору готового киселику, – додає інша молодиця (Є. Доломан). Словник української мови у 20 томах
  3. киселик — Кисе́лик, -ка; кисе́лики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. киселик — КИСЕ́ЛИК, у, ч. Пестл. до кисі́ль. Словник української мови в 11 томах
  5. киселик — Киселик, -ку м. ум. отъ кисіль. Словник української мови Грінченка