1. Словник української мови у 20 томах

киселик

КИСЕ́ЛИК, у, ч.

Пестл. до кисі́ль.

Постій, діду, не вмирай, киселику дожидай (приказка);

Зате в обід ми почастуємо вас варениками й тутешнім киселиком (М. Сиротюк);

– Тоді привезеш у комору готового киселику, – додає інша молодиця (Є. Доломан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. киселик — кисе́лик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. киселик — -у, ч. Пестл. до кисіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. киселик — Кисе́лик, -ка; кисе́лики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. киселик — КИСЕ́ЛИК, у, ч. Пестл. до кисі́ль. Словник української мови в 11 томах
  5. киселик — Киселик, -ку м. ум. отъ кисіль. Словник української мови Грінченка