китайці
кита́йці
-ів, мн. (одн. китаєць, -йця, ч.; китаянка, -и, ж.).
Народ, що становить основне населення Китаю.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- китайці — КИТА́ЙЦІ, ів, мн. (одн. кита́єць, йця, ч.; китая́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Китаю. Китаєць розуміється на чаю, турчин – на каві, московит – на горілці, а поляк п'є все і хвалить... (Р. Словник української мови у 20 томах
- китайці — КИТА́ЙЦІ, ів, мн. (одн. кита́єць, йця, ч.; китая́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Китаю. Петлін дає відомості й про торговельні зносини китайців з іншими народами (Видатні вітч. географи.. Словник української мови в 11 томах