1. Великий тлумачний словник сучасної мови

киць-киць

киць-ки́ць

кицю-кицю, розм.

Вигук, яким кличуть кішку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. киць-киць — киць-ки́ць вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. киць-киць — КИЦЬ-КИ́ЦЬ, КИ́ЦЮ-КИ́ЦЮ, розм. Вигук, яким кличуть кішку. – Киць-киць, – почувся лагідний голос господаря. Отже, я став котом, а кіт Абель став мною... (Ю. Винничук); А ниць упадеш – не підніму, схилюся, вклякну чи присяду навпочіпки, вдам, ніби кицьку шукаю, киць-киць, де ти, кицю? (Ю. Іздрик). Словник української мови у 20 томах
  3. киць-киць — Киць-ки́ць! виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. киць-киць — КИЦЬ-КИ́ЦЬ, КИ́ЦЮ-КИ́ЦЮ, розм. Вигук, яким кличуть кішку. Словник української мови в 11 томах