кишлак

Значення в інших словниках

1. кишлак — кишла́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. кишлак — У. Осіле сільське поселення в Узбекистані й Таджикистані; зимове поселення в кочових народів Афганістану й Іраку. Літературне слововживання
3. кишлак — КИШЛА́К, у́, ч. Сільське поселення в Середній Азії; аул. За деревами кишлаку сквапно сідало на заході сонце (Б. Антоненко-Давидович); Обидві сім'ї перебралися донизу, в кишлак (А. Дімаров); Атаназар .. так і зостався у кишлаку, де й досі пасе овець (В. Шкляр). Словник української мови у 20 томах
4. кишлак — кишла́к (тюрк.) село, поселення в Узбекистані й Таджикистані. Словник іншомовних слів Мельничука
5. кишлак — КИШЛА́К, у́, ч. Сільське поселення в Середній Азії. Говорить [Мухтаров] чудовою узбецькою мовою, з характерною чистотою вимови, як у гірських кишлаках (Ле, Міжгір’я, 1953, 18). Словник української мови в 11 томах
6. кишлак — (тюрк.) Сільський населений пункт у Середній Азії. Архітектура і монументальне мистецтво