кишлак

КИШЛА́К, у́, ч.

Сільське поселення в Середній Азії; аул.

За деревами кишлаку сквапно сідало на заході сонце (Б. Антоненко-Давидович);

Обидві сім'ї перебралися донизу, в кишлак (А. Дімаров);

Атаназар .. так і зостався у кишлаку, де й досі пасе овець (В. Шкляр).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кишлак — кишла́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кишлак — У. Осіле сільське поселення в Узбекистані й Таджикистані; зимове поселення в кочових народів Афганістану й Іраку. Літературне слововживання
  3. кишлак — -у, ч. Сільське поселення в Середній Азії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кишлак — кишла́к (тюрк.) село, поселення в Узбекистані й Таджикистані. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кишлак — КИШЛА́К, у́, ч. Сільське поселення в Середній Азії. Говорить [Мухтаров] чудовою узбецькою мовою, з характерною чистотою вимови, як у гірських кишлаках (Ле, Міжгір’я, 1953, 18). Словник української мови в 11 томах
  6. кишлак — (тюрк.) Сільський населений пункт у Середній Азії. Архітектура і монументальне мистецтво