клейкуватий
клейкува́тий
-а, -е.
Трохи клейкий. Клейкувата маса.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клейкуватий — клейкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- клейкуватий — КЛЕЙКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи клейкий. Зірвав галузку явора і став одривати губами клейкуваті листочки. – Гірке, але приємне (Є. Доломан); * Образно. До губ тулю дуплянисту дуду, видмухую не голос, а пилюку. Повітря клейкувате на меду в суцільний гул посклеювали звуки (П. Мовчан). Словник української мови у 20 томах
- клейкуватий — ЛИПКИ́Й (який або до якого прилипає, липне), КЛЕЙКИ́Й, ЛИПУ́ЧИЙ, БЕРКИ́Й розм., БЕРУЧКИ́Й розм.; ЛИПКУВА́ТИЙ, КЛЕЙКУВА́ТИЙ, КЛЕЮВА́ТИЙ (який трохи липне); В'ЯЗКИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ДЕРЖКИ́Й рідко, ГЛИ́ЗЯВИЙ діал. Словник синонімів української мови
- клейкуватий — КЛЕЙКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи клейкий. Клейкувата маса. Словник української мови в 11 томах