клиння

кли́ння

-я, с.

Збірн. до клин 1), 4).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клиння — кли́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. клиння — КЛИ́ННЯ, я, с. Збірн. до клин 1, 4. – Теши, сину, ясенину, добре клиння буде (П. Чубинський); Через місяць .. у них буде справжня горіхова олія!... Словник української мови у 20 томах
  3. клиння — Кли́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. клиння — КЛИ́ННЯ, я, с. Збірн. до клин 1, 4. — Теши, сину, ясенину, добре клиння буде (Чуб., V, 1874, 236); Через місяць.. у них буде справжня горіхова олія! Великий дуб-прес накотили, прилаштували клиння, жаровню склепали (Ле, Клен. Словник української мови в 11 томах
  5. клиння — Кли́ння, -ня с. соб. отъ клин. Рубай, сину, яворину, — добре клиння буде. Чуб. V. 883. Розлетілися, як липове клиння. Ном. № 1882. (Въ сорочці) з боків вшито клинє. Шух. І. 153. Вас. 155. Словник української мови Грінченка