клонитися

клони́тися

клонюся, клонишся, недок.

1》 Те саме, що нагинатися; нахилятися, схилятися.

|| на когощо, до когочого. Схиляючись головою, обличчям, притулятися до кого-, чого-небудь.

|| кому, чому і перед кимчим, перен. Коритися, підкорятися комусь, чомусь.

|| перед кимчим, перен. Схиляючись, виявляти шану, повагу до кого-, чого-небудь, подяку за щось.

2》 на що, до чого, перен. Наближатися, підходити до певної межі (просторової або часової).

3》 до чого, перен. Набувати певного напрямку, спрямовуватися до чогось (про розмову, дії, вчинки тощо).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клонитися — клони́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. клонитися — див. хилитися Словник синонімів Вусика
  3. клонитися — Хилитися, нахилятися, нахилитися, понахилятися, перехилятися, перехилитися, поперехилятися, похилятися, похилитися, прихилятися, прихилитися, поприхилятися, схилятися, схилитися, посхилятися, гнутися, згинатися, зігнутися, позгинатися, нагинатися... Словник чужослів Павло Штепа
  4. клонитися — КЛОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, недок. 1. Те саме, що нагина́тися; нахилятися (у 1 знач.), схилятися (у 1 знач.). Тілько купка огняних мальв .. клонилася на тин під вогкий легіт ночі (К. Гриневичева); Клонилась мати при дорозі, Простягши руку в далечінь (М. Словник української мови у 20 томах
  5. клонитися — НАХИЛЯ́ТИСЯ (згинати верхню частину тулуба), НАГИНА́ТИСЯ, СХИЛЯ́ТИСЯ, ЗГИНА́ТИСЯ, ПЕРЕГИНА́ТИСЯ підсил., ПЕРЕХИЛЯ́ТИСЯ підсил., ПЕРЕХНЯ́БЛЮВАТИСЯ діал.; ПОХИЛЯ́ТИСЯ, КЛОНИ́ТИСЯ поет., ЗВІ́ШУВАТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  6. клонитися — КЛОНИ́ТИСЯ, клоню́ся, кло́нишся, недок. 1. Те саме, що нагина́тися; нахилятися, схилятися. Клонилась мати при дорозі, Простягши руку в далечінь. Словник української мови в 11 томах
  7. клонитися — Клони́тися, -ню́ся, -нишся гл. Кланяться. На сіделечку козаченько низенько клониться. н. п. Богу ся молим, а всім ся клоним. Гол. Чи кому клониться, чи кого прохать? Полт. г. Словник української мови Грінченка