клопотуха
клопоту́ха
-и.
Жін. до клопотун.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клопотуха — клопоту́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- клопотуха — КЛОПОТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до клопоту́н. Після довгожданної літньої зливи усі господині поспішали на город, цим клопотухам треба було і чорнобривці садити, і айстри (із журн.); * Образно. Він радів приходу весни і вітав її тихою .. Словник української мови у 20 томах
- клопотуха — КЛОПОТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до клопоту́н. Як та бідна курка-клопотуха, що знайде зернятко да й те оддасть своїм курчаткам, так і я усе до останнього жупана пороздавала своїм діткам (Сл. Гр.); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- клопотуха — Клопотуха, -хи ж. Хлопотунья. Як та бідна курка-клопотуха, що знайде зернятко да й те оддасть своїм курчаткам, так і я усе до останнюю жупана пороздавав своїм діткам. К. ЧР. 266. Словник української мови Грінченка