1. Словник української мови Грінченка

клопотуха

Клопотуха, -хи

ж. Хлопотунья. Як та бідна курка-клопотуха, що знайде зернятко да й те оддасть своїм курчаткам, так і я усе до останнюю жупана пороздавав своїм діткам. К. ЧР. 266.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клопотуха — клопоту́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. клопотуха — -и. Жін. до клопотун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клопотуха — КЛОПОТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до клопоту́н. Після довгожданної літньої зливи усі господині поспішали на город, цим клопотухам треба було і чорнобривці садити, і айстри (із журн.); * Образно. Він радів приходу весни і вітав її тихою .. Словник української мови у 20 томах
  4. клопотуха — КЛОПОТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до клопоту́н. Як та бідна курка-клопотуха, що знайде зернятко да й те оддасть своїм курчаткам, так і я усе до останнього жупана пороздавала своїм діткам (Сл. Гр.); *Образно. Словник української мови в 11 томах