1. Словник української мови Грінченка

клопотун

Клопотун, -на

м. Хлопотунъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клопотун — клопоту́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. клопотун — -а, ч., розм. Той, хто дуже клопочеться (у 1-3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клопотун — КЛОПОТУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто дуже клопочеться. Скидаєш взувачки, щоб бруду не внести, з кишень ти витрушуєш тертий тютюн... Так чисто .. вдоволений ладом своїм, клопотун (П. Словник української мови у 20 томах
  4. клопотун — КЛОПОТУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто дуже клопочеться (у 1-3 знач.). Словник української мови в 11 томах