кльоц

Значення в інших словниках

1. кльоц — Кльоц, клец, клець: Кльо́ц, кльо́ци: — колода [4;22;24;II,III,IX,X,XII] — брус, колона [14;V] — колода, брус [1;18;21;23;IV] — колода, брус, окоренки (дерев) [8] Кльо́ци: — колоди, бруси [2] Словник з творів Івана Франка
2. кльоц — кльоц іменник чоловічого роду колода, брус діал. Орфографічний словник української мови
3. кльоц — КЛЬОЦ, а, ч., діал. Колода (див. коло́да¹ 1, 2). Пішли кльоци. Вільний сплав. Уся ріка зачервонілася від тисяч ковбків (Г. Хоткевич); Він сидів тихо, трохи скулений, на кінці кльоца і якось так залюбки вдивлявся в хлюпання зеленкувато-сірої каламутної води поза дарабою (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
4. кльоц — кльо́ц колода (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. кльоц — КОЛО́ДА (стовбур зрізаного дерева, очищений від гілля), КОЛО́ДКА, БЕРВЕНО́ діал., ДЕЛИ́НА діал., КЛЬОЦ діал., КО́ВБОК діал., КОВБА́Н діал., ТРАМ (ТРЯМ) діал.; БРУС, БРУСО́К, РУ́БАНКА діал. (обтесана чи обпиляна перев. чотиригранна деревина); ДУБО́К перев. Словник синонімів української мови
6. кльоц — КЛЬОЦ, а, ч., діал. Колода, брус. Пішли кльоци. Вільний сплав. Уся ріка зачервонілася від тисяч ковбків (Хотк., II, 1966, 327). Словник української мови в 11 томах