кльочення

кльо́чення

-я, с.

Дія за знач. кльочити. Кльочення тетерука.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кльочення — кльо́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кльочення — КЛЬО́ЧЕННЯ, я, с., діал. Дія за знач. кльо́чити. Здалеку кльочення глухаря нагадує стрекотання сороки (з навч. літ.); Кльочення тетерука проходить поблизу токовища, на узліссях, у перелісках чи поблизу боліт (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. кльочення — КЛЬО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. кльо́чити. Кльочення тетерука. Словник української мови в 11 томах