1. Словник української мови у 20 томах

кльочення

КЛЬО́ЧЕННЯ, я, с., діал.

Дія за знач. кльо́чити.

Здалеку кльочення глухаря нагадує стрекотання сороки (з навч. літ.);

Кльочення тетерука проходить поблизу токовища, на узліссях, у перелісках чи поблизу боліт (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кльочення — кльо́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кльочення — -я, с. Дія за знач. кльочити. Кльочення тетерука. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кльочення — КЛЬО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. кльо́чити. Кльочення тетерука. Словник української мови в 11 томах