кльочення

кльо́чення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кльочення — -я, с. Дія за знач. кльочити. Кльочення тетерука. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кльочення — КЛЬО́ЧЕННЯ, я, с., діал. Дія за знач. кльо́чити. Здалеку кльочення глухаря нагадує стрекотання сороки (з навч. літ.); Кльочення тетерука проходить поблизу токовища, на узліссях, у перелісках чи поблизу боліт (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. кльочення — КЛЬО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. кльо́чити. Кльочення тетерука. Словник української мови в 11 томах