ключичний

ключи́чний

-а, -е.

Прикм. до ключиця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ключичний — ключи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ключичний — КЛЮЧИ́ЧНИЙ, а, е, анат. Прикм. до ключи́ця. Ключична кістка особливо вразлива для травм (з навч. літ.); // Стос. до ключиці. Різновидом грудного дихання є ключичне, під час якого енергійно рухаються м'язи верхнього відділу грудної клітки й плечового пояса (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. ключичний — КЛЮЧИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до ключи́ця. Словник української мови в 11 томах