ключичний
КЛЮЧИ́ЧНИЙ, а, е, анат.
Прикм. до ключи́ця.
Ключична кістка особливо вразлива для травм (з навч. літ.);
// Стос. до ключиці.
Різновидом грудного дихання є ключичне, під час якого енергійно рухаються м'язи верхнього відділу грудної клітки й плечового пояса (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me