ключичний

КЛЮЧИ́ЧНИЙ, а, е, анат.

Прикм. до ключи́ця.

Ключична кістка особливо вразлива для травм (з навч. літ.);

// Стос. до ключиці.

Різновидом грудного дихання є ключичне, під час якого енергійно рухаються м'язи верхнього відділу грудної клітки й плечового пояса (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ключичний — ключи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ключичний — -а, -е. Прикм. до ключиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ключичний — КЛЮЧИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до ключи́ця. Словник української мови в 11 томах