1. Великий тлумачний словник сучасної мови

клінічний

кліні́чний

-а, -е.

Прикм. до клініка. Клінічна лабораторія.

|| Власт. клініці. Клінічні умови.

|| Який відбувається, здійснюється в клініці.

Клінічна біохімія — розділ біологічної хімії, що вивчає зміни біохімічних процесів в організмі людини при патологічних станах.

Клінічна картина — сукупність проявів певного захворювання.

Клінічна кримінологія — напрям в кримінології, пов'язаний з дослідженням біологічних і психічних властивостей особистості злочинців.

Клінічна смерть — стан організму, що наступає після зупинки серцевої діяльності та дихання і продовжується до настання незворотних змін у вищих відділах центральної нервової системи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клінічний — кліні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. клінічний — [кл'ін’ічнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. клінічний — КЛІНІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до клі́ніка. З будинку, що сяє великими яскравими вікнами, лунає дитячий плач. Там, у клінічній палаті, народилося нове життя (М. Дашкієв); Я знайшла її в реєстраційній книзі Інституту клінічної та експериментальної хірургії (В. Словник української мови у 20 томах
  4. клінічний — Кліні́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. клінічний — КЛІНІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до клі́ніка; Клінічна лабораторія; // Власт. клініці. Клінічні умови; // Який проходить, відбувається, здійснюється в клініці. Словник української мови в 11 томах