клієнтела
клієнте́ла
-и, ж.
1》 У Стародавньому Римі – форма соціальної залежності, яка полягала в покровительстві багатих людей (патронів) бідним співродичам, безправним жителям тощо.
2》 Те саме, що клієнтура.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клієнтела — клієнте́ла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- клієнтела — КЛІЄНТЕ́ЛА, и, ж. 1. іст. Форма соціальної залежності, започаткована у Стародавньому Римі, за якої клієнт, наділений патроном землею, був зобов'язаний виконувати на його користь різні повинності, насамперед військову. Словник української мови у 20 томах
- клієнтела — клієнте́ла (лат. clientele) в Стародавньому Римі група осіб, залежних від патрона. Словник іншомовних слів Мельничука