клієнтела

клієнте́ла

-и, ж.

1》 У Стародавньому Римі – форма соціальної залежності, яка полягала в покровительстві багатих людей (патронів) бідним співродичам, безправним жителям тощо.

2》 Те саме, що клієнтура.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клієнтела — клієнте́ла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. клієнтела — КЛІЄНТЕ́ЛА, и, ж. 1. іст. Форма соціальної залежності, започаткована у Стародавньому Римі, за якої клієнт, наділений патроном землею, був зобов'язаний виконувати на його користь різні повинності, насамперед військову. Словник української мови у 20 томах
  3. клієнтела — клієнте́ла (лат. clientele) в Стародавньому Римі група осіб, залежних від патрона. Словник іншомовних слів Мельничука