ковть

виг.

1》 Звуконаслідування, що означає звук ковтання.

2》 розм. Уживається як присудок за знач. ковтнути 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковть — ковть 1 вигук незмінювана словникова одиниця ковть 2 присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. ковть — КОВТЬ, виг. 1. Звуконаслідування, що означає звук ковтання. Голосне “ковть!” свідчило про миттєве спустошення склянки (із журн.). 2. розм. Уживається як присудок за знач. ковтну́ти 1. “В дрізочки люльки! На смітник тютюн!... Словник української мови у 20 томах
  3. ковть — КОВТЬ, виг. 1. Звуконаслідування, що означає звук ковтання. 2. розм. Уживається як присудок за знач. ковтну́ти 1. «В дрізочки люльки! На смітник тютюн!» А по тім наказі хто нишком закурить — нехай і сам верховода — то зачує, ніби щось шелеснуло, зараз люльку ковть! (Вовчок, VI, 1956, 278). Словник української мови в 11 томах
  4. ковть — Ковть! меж., выражающее глотаніе. Сосниц. у. Словник української мови Грінченка