1. Великий тлумачний словник сучасної мови

когорта

кого́рта

-и, ж.

1》 У Стародавньому Римі – загін війська, що становив десяту частину легіону.

2》 Група людей, що має якусь загальну характеристику.

3》 перен. Міцно згуртована група людей.

4》 біол. Категорія, що об'єднує споріднені роди.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. когорта — кого́рта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. когорта — див. ЗАГІН, ПЛЕЯДА. Словник синонімів Караванського
  3. когорта — див. багато Словник синонімів Вусика
  4. когорта — Пробоївка, передовка Словник чужослів Павло Штепа
  5. когорта — КОГО́РТА, и, ж. 1. У Стародавньому Римі – загін війська, що становив десяту частину легіону. На підмогу вігілам [військовій сторожі] прибігають вояки міської когорти і сяк-так утихомирюють люд, загрожуючи зброєю (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  6. когорта — кого́рта [від лат. cohors (cohortis)] 1. Підрозділ легіону в Стародавньому Римі. 2. Переносно – міцно згуртована група людей. 3. біол. Категорія, що об’єднує споріднені роди. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. когорта — У стародавньому Римі підрозділ (1/10 легіону) піхоти, що складався із 3 маніпул (бл. 600 воїнів); у період імперії підрозділ допоміжних військ. Універсальний словник-енциклопедія
  8. когорта — РЯД (певна кількість діячів якоїсь галузі науки, культури), КОГО́РТА, ФАЛА́НГА, ПЛЕЯ́ДА, СУЗІ́Р'Я (особливо видатних). З-під його (Франка) пера вийшов цілий ряд солідних наукових праць (М. Коцюбинський); Я.. Словник синонімів української мови
  9. когорта — Кого́рта, -ти, -ті; -го́рти, -го́рт (лат.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. когорта — КОГО́РТА, и, ж. 1. У стародавньому Римі — загін війська, що становив десяту частину легіону. На підмогу вігілам [військовій сторожі] прибігають вояки міської когорти і сяк-так утихомирюють люд, загрожуючи зброєю (Л. Укр., II, 1951, 530). 2. перен., уроч. Словник української мови в 11 томах