козакувати
козакува́ти
-ую, -уєш, недок.
1》 заст. Бути козаком (у 1, 2 знач.).
2》 розм. Те саме, що парубкувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- козакувати — козакува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- козакувати — КОЗАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бути козаком (у 1, 2 знач.). – На Січі добре козакувати, а на займанщині хліб робити! – сказав [Мирон] сам собі (Панас Мирний); Колись він козакував, був у неволі турецькій, але визволивсь відтіля (Б. Словник української мови у 20 томах
- козакувати — ХОЛОСТЯКУВА́ТИ (жити холостяком, не одружуючись; жарт. — жити тимчасово без дружини), ПАРУБКУВА́ТИ, КОЗАКУВА́ТИ розм., МОЛОДИКУВА́ТИ розм., БУРЛАКУВАТИ розм., ПАРУБО́ЧИТИ діал. — Холостякувати ж довго не буду. Приїду додому, зразу женюсь (А. Словник синонімів української мови
- козакувати — Козакува́ти, -ку́ю, -ку́єш, -ку́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- козакувати — КОЗАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. заст. Бути козаком (у 1, 2 знач.). — На Січі добре козакувати, а на займанщині хліб робити! — сказав [Мирон] сам собі (Мирний, І, 1949, 180); Колись він козакував, був у неволі турецькій, але визволивсь відтіля (Гр. Словник української мови в 11 томах
- козакувати — Козакува́ти, -ку́ю, -єш гл. Жить, быть козакомъ. Не козакувать Миколі, бо не буде у його коня ніколи. Ном. № 6291. Словник української мови Грінченка