козачище
козачи́ще
-а, ч.
Збільш. до козак.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- козачище — козачи́ще іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- козачище — КОЗАЧИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до коза́к 1–5. Славного війська козачище (Сл. Б. Грінченка); Цей сотничина [сотник], дарма, що багатир на всю губу, просто в лице йому плюнув, ще й воєводу зневажив. І що собі отсей козачище гадає! (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
- козачище — КОЗАЧИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до коза́к 1-5. Славного війська козачище (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- козачище — Козачище, -ща м. ув. отъ коза́к. Словник української мови Грінченка