колегіум

Значення в інших словниках

1. колегіум — коле́гіум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. колегіум — КОЛЕ́ГІУМ, у, ч. 1. іст. Те саме, що коле́гія 3. Проти єзуїтського костьолу та страшного корпусу через улицю стоїть прездорове будування давнього єзуїтського колегіуму, чи гімназії (І. Словник української мови у 20 томах
3. колегіум — коле́гіум (від лат. collegium – товариство, співдружність) закриті середні або вищі навчальні заклади в 16 – 18 ст. у Західній Європі. К. (колегії) були і в царській Росії, зокрема на Україні. Словник іншомовних слів Мельничука
4. колегіум — В середньовіччі вид спільного помешкання для студентів і їх викладачів; дали початок унів.; до нашого часу організаційна одиниця деяких англ. унів.; XVII-XVIII ст. Універсальний словник-енциклопедія
5. колегіум — КОЛЕ́ГІУМ, у, ч., іст. Те саме, що коле́гія 3. У 1632 році школа ця об’єдналася з школою Києво-Печерського монастиря й стала називатися Київським колегіумом (Визначні місця Укр., 1958, 56); Києво-Могилянський колегіум.. у 1701... Словник української мови в 11 томах