колокація
колока́ція
-ї, ж., мат.
Метод знаходження невизначених коефіцієнтів, що його застосовують при розкладанні дробово-раціональної функції комплексної змінної на найпростіші дроби.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колокація — КОЛОКА́ЦІЯ¹, ї, ж., лінгв. Словосполучення, що має ознаки синтаксично й семантично цілісної одиниці. Вибір одного з компонентів колокації здійснюється за смислом, а вибір іншого залежить від вибору першого (ставити умову, вносити пропозицію... Словник української мови у 20 томах