1. Великий тлумачний словник сучасної мови

колонка

коло́нка

-и, ж.

1》 Зменш. до колона 1).

2》 Ряд цифр, слів, послідовно розміщених по вертикалі.

|| Стовпець друкарського набору.

|| Відбиток такого стовпця в книзі, газеті.

3》 Назва різноманітних пристосувань у формі видовженого циліндра, напр.: котла для нагрівання води у ванній, високої посудини з ручкою і краном для відпуску води, бензину і т. ін., що надходить з центрального резервуара тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колонка — коло́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. колонка — див. КОЛОНА; (цифр) стовпець; (водяна) крант; (заправочна) бензоколонка, пункт заправки; (для опалення) ПОБ. пічка. Словник синонімів Караванського
  3. колонка — Стовпець, див. пілерс Словник чужослів Павло Штепа
  4. колонка — КОЛО́НКА, и, ж. 1. Зменш. до коло́на 1. Серед лісу колонок, якими були підперті піддашшя, чорніли двері й вікна (М. Коцюбинський); Хотіли знести стару альтанку з покришеними колонками, та Труда не дала (В. Словник української мови у 20 томах
  5. колонка — КОЛО́НКА (ряд цифр, слів, рядків тексту тощо, розташованих по вертикалі), КОЛО́НА розм., СТОВПЕ́ЦЬ, СТО́ВПЧИК, СТОВП розм.; ШПА́ЛЬТА (ряд коротких рядків у газеті, журналі і т. ін., розташованих один під одним). Словник синонімів української мови
  6. колонка — Коло́нка, -нки, -нці; -ло́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. колонка — КОЛО́НКА, и, ж. 1. Зменш. до коло́на 1. Для бойківського житла характерні низькі й довгі галереї на колонках по головному фасаду (Дерев. зодч. Укр., 1949, 16); Серед лісу колонок, якими були підперті піддашшя, чорніли двері й вікна (Коцюб., І, 1955, 290). Словник української мови в 11 томах