1. Великий тлумачний словник сучасної мови

командарм

команда́рм

-а, ч.

1》 Командуючий армією.

2》 Звання вищого командного складу у Сухопутних військах у Червоній Армії у 1935-40 р.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. командарм — команда́рм іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. командарм — КОМАНДА́РМ, а, ч. Скорочення: командувач армії. Комісар закордонних справ стояв на березі й дивився в синю морську далечінь. Він був одягнутий у сіру армійську шинель, на якій вилискували ознаки командарма (Ю. Яновський); Дивізія чекала на командарма (П. Словник української мови у 20 томах
  3. командарм — КОМАНДА́РМ, а, ч. Скорочення: командувач армії. Дивізія чекала на командарма (Панч, II, 1956, 334). Словник української мови в 11 томах