командарм
КОМАНДА́РМ, а, ч.
Скорочення: командувач армії.
Комісар закордонних справ стояв на березі й дивився в синю морську далечінь. Він був одягнутий у сіру армійську шинель, на якій вилискували ознаки командарма (Ю. Яновський);
Дивізія чекала на командарма (П. Панч);
– Командує цією групою, а значить буде командувати і нами, командарм Тухачевський (М. Циба);
З непам'яті. З пам'яті, з виру морського і суші Солдати, матроси, єфрейтори і командарми Суворо проходять повз нас, і грядущих, і сущих (Б. Олійник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- командарм — команда́рм іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- командарм — -а, ч. 1》 Командуючий армією. 2》 Звання вищого командного складу у Сухопутних військах у Червоній Армії у 1935-40 р. Великий тлумачний словник сучасної мови
- командарм — КОМАНДА́РМ, а, ч. Скорочення: командувач армії. Дивізія чекала на командарма (Панч, II, 1956, 334). Словник української мови в 11 томах