1. Великий тлумачний словник сучасної мови

командуючий

кома́ндуючий

-ого, ч.

Те саме, що командувач.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. командуючий — кома́ндуючий іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. командуючий — КОМА́НДУЮЧИЙ, чого, ч., заст. Те саме, що кома́ндувач. Командуючий Чорноморським флотом поздоровляв ескадру (В. Кучер); Ад'ютант поштиво схилявся над носилками, на яких лежав командуючий, і ввічливо доповідав, що наші просуваються (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах
  3. командуючий — КОМАНДИ́Р чого і без додатка (керівник військової частини), ВОЄНАЧА́ЛЬНИК, КОМА́НДУВАЧ, КОМА́НДУЮЧИЙ чим і без додатка, ПОЛКОВО́ДЕЦЬ (той, хто керує великим військовим з'єднанням). Перед командиром загону молодий хлопець, щойно повернувся з розвідки (А. Словник синонімів української мови
  4. командуючий — КОМА́НДУЮЧИЙ, чого, ч. Те саме, що кома́ндувач. Командуючий Чорноморським флотом поздоровляв ескадру (Кучер, Чорноморці, 1948, 22). Словник української мови в 11 томах