1. Великий тлумачний словник сучасної мови

комедійний

комеді́йний

-а, -е.

Стос. до комедії (у 1 знач.), пов'язаний з нею.

|| В основі якого є комедія.

|| Який грає в комедіях.

|| Власт. комедії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комедійний — комеді́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. комедійний — див. веселий Словник синонімів Вусика
  3. комедійний — КОМЕДІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Стос. до комедії (у 1 знач.), пов'язаний з нею. Блискавично було розіграно цю невеличку, майже комедійну сцену (М. Стельмах); В новому році обов'язково буде спектакль, і не простий, а комедійний (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. комедійний — КОМЕДІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до комедії (у 1 знач.), пов’язаний з нею. Блискавично було розіграно цю невеличку, майже комедійну сцену (Стельмах, І, 1962, 590); Комедійні елементи п’єси «Приїздіть у Дзвонкове» поєднуються з ліричними (Іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах