компонент

компоне́нт

-а, ч.

Складова частина чого-небудь; складник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компонент — компоне́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. компонент — Складник, ІНҐРЕДІЄНТ, (складної рідини) фракція. Словник синонімів Караванського
  3. компонент — [компонент] -нта, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. компонент — Компонент — component — Кomponente — складова частина чогось. Гірничий енциклопедичний словник
  5. компонент — Складник, частка Словник чужослів Павло Штепа
  6. компонент — КОМПОНЕ́НТ, а, ч. Складник чого-небудь. У свідомості інтелігенції української був .. один значущий компонент – мрія про національне визволення (Д. Словник української мови у 20 томах
  7. компонент — компоне́нт [від лат. componens (componentis) – той, що складає) – складова частина чогось. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. компонент — СКЛА́ДНИ́К (складова частина чого-небудь), КОМПОНЕ́НТ, ІНГРЕДІЄ́НТ книжн. З білих пісків з'їхали вони на тверду дорогу. Тут складники землі змінилися (Лесь Мартович); Сюжет, як один з художніх компонентів твору... Словник синонімів української мови
  9. компонент — КОМПОНЕ́НТ, а, ч. Складова частина чого-небудь; складник. Дуже важливу роль відіграла вертепна драма у формуванні окремих компонентів українського оперного мистецтва (Укр. клас. опера, 1957, 29); Конюшина червона є добрим компонентом у травосумішах для незаливних лук (Колг. Укр., 8, 1956, 32). Словник української мови в 11 томах
  10. компонент — рос. компонент складова частина, елемент системи, складники продукції, товару. Eкономічна енциклопедія
  11. компонент — (лат.) Складовий елемент композиції твору монументального мистецтва, споруди, містобудівного утворення. Архітектура і монументальне мистецтво