1. Великий тлумачний словник сучасної мови

комполку

компо́лку

невідм., ч., військ.

Командир полку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комполку — компо́лку іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. комполку — КОМПО́ЛКУ, невідм., ч. Скорочення: командир полку. Комполку подумав i повторив ще раз своїх два загиби (Ю. Яновський); Смаглявий дід підходить до комполку, Вруча, як дар, дорідні колоски (А. Словник української мови у 20 томах
  3. комполку — КОМПО́ЛКУ, невідм., ч. Скорочення: командир полку. Смаглявий дід підходить до комполку, Вруча, як дар, дорідні колоски (Мал., З книги життя, 1938, 69). Словник української мови в 11 томах