комполку
компо́лку
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комполку — невідм., ч., військ. Командир полку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комполку — КОМПО́ЛКУ, невідм., ч. Скорочення: командир полку. Комполку подумав i повторив ще раз своїх два загиби (Ю. Яновський); Смаглявий дід підходить до комполку, Вруча, як дар, дорідні колоски (А. Словник української мови у 20 томах
- комполку — КОМПО́ЛКУ, невідм., ч. Скорочення: командир полку. Смаглявий дід підходить до комполку, Вруча, як дар, дорідні колоски (Мал., З книги життя, 1938, 69). Словник української мови в 11 томах