комполку
КОМПО́ЛКУ, невідм., ч. Скорочення: командир полку.
Смаглявий дід підходить до комполку, Вруча, як дар, дорідні колоски (Мал., З книги життя, 1938, 69).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комполку — компо́лку іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- комполку — невідм., ч., військ. Командир полку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комполку — КОМПО́ЛКУ, невідм., ч. Скорочення: командир полку. Комполку подумав i повторив ще раз своїх два загиби (Ю. Яновський); Смаглявий дід підходить до комполку, Вруча, як дар, дорідні колоски (А. Словник української мови у 20 томах