комірне

комі́рне

-ого, с., заст.

1》 Наймане житло.

2》 Платня за проживання у квартирі, готелі тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комірне — Комі́рне: — плата за квартиру [IV] — плата за найману квартиру [47] — плата за найману квартиру; піти в комірне: стати квартирантом [X] — плата за найману кімнату, куток, піти в комірне: стати квартирантом [1,21] — в комірне: на квартиру [VII] Словник з творів Івана Франка
  2. комірне — Комі́рне, субст. 1. Наймане житло. Женитися не хотів, бо, як казав, своєї власної хати не мав, а в винаймленій не хотів сидіти. Гонор не позволяв. Не був із такого роду, щоб, оженившися, іти зараз на жіноче або комірне (Коб., Земля, 225). Українська літературна мова на Буковині
  3. комірне — комі́рне плата за винайняте помешкання (ст): Але я навіть у такій винятковій ситуації не можу переходити в чию-небудь хату, не умовившись про комірне (Марська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. комірне — Комірне прил., ср. р. Наемная плата за квартиру. приняти кого́ в комірне. Пустить, принять на квартиру кого. Чуб. І. 4. в комірнім сидіти. Нанимать квартиру. Желех. Нажилась в комірнім. Св. Л. 245. піти в комірне. Сдѣлаться квартирантомъ. Желех. Словник української мови Грінченка