комірне
Комі́рне, субст. 1. Наймане житло. Женитися не хотів, бо, як казав, своєї власної хати не мав, а в винаймленій не хотів сидіти. Гонор не позволяв. Не був із такого роду, щоб, оженившися, іти зараз на жіноче або комірне (Коб., Земля, 225).
2. Плата за наймане житло. Через будівельну спілку комірник стає властителем дому; платить комірне собі самому яко членови спілки -то ж сам себе за двері не викине (Товариш, 1908, 201).
3. перен. Перебування у приймах, на чужій ласці. Дня 5 руского січня с.р. сталось у нас слідуюче: Понеже з “читальнею ” не можна нігде подітись, і через то нема жодного ладу, — бо лише в своїй хаті своя правда і воля, а в комірнім не так (Б., 1895, 10, 4); В той час, як згадано, українська державна справа переживала часи повної прострації. Правительство УНР сиділо в Польщі в комірнім і натурально не мало так званої свободи рухів. На самій Україні панувала Москва почерез так званий український радянський уряд (Галіп, Спомини, ч. 3-4, 99)
// порівн. пол. komorne — житлова плата; дивю іще комірник.
Значення в інших словниках
- комірне — Комі́рне: — плата за квартиру [IV] — плата за найману квартиру [47] — плата за найману квартиру; піти в комірне: стати квартирантом [X] — плата за найману кімнату, куток, піти в комірне: стати квартирантом [1,21] — в комірне: на квартиру [VII] Словник з творів Івана Франка
- комірне — -ого, с., заст. 1》 Наймане житло. 2》 Платня за проживання у квартирі, готелі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комірне — комі́рне плата за винайняте помешкання (ст): Але я навіть у такій винятковій ситуації не можу переходити в чию-небудь хату, не умовившись про комірне (Марська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- комірне — Комірне прил., ср. р. Наемная плата за квартиру. приняти кого́ в комірне. Пустить, принять на квартиру кого. Чуб. І. 4. в комірнім сидіти. Нанимать квартиру. Желех. Нажилась в комірнім. Св. Л. 245. піти в комірне. Сдѣлаться квартирантомъ. Желех. Словник української мови Грінченка