1. Великий тлумачний словник сучасної мови

конвойний

конво́йний

-а, -е.

1》 Прикм. до конвой. Конвойна охорона.

|| Який належить до конвою.

2》 у знач. ім. конвойний, -ного, ч. Те саме, що конвойник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конвойний — конво́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. конвойний — див. вартовий Словник синонімів Вусика
  3. конвойний — КОНВО́ЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до конво́й. Закон України “Про війська внутрішньої та конвойної охорони” ухвалено ще в 1992 році (з мови документів); // Який відноситься до конвою. Транспорт не може маневрувати .. Його повинні захистити конвойні кораблі (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. конвойний — ВАРТОВИ́Й (який стоїть на варті, охороняючи кого-, що-небудь; стос. до варти, пов'язаний з вартуванням), ЧАТОВИ́Й, СТОРОЖОВИ́Й, КАРАУ́ЛЬНИЙ розм.; КОНВО́ЙНИЙ (який, охороняючи, супроводжує кого-, що-небудь). Словник синонімів української мови
  5. конвойний — КОНВО́ЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до конво́й. Конвойна охорона; // Який належить до конвою. Транспорт не може маневрувати.. Його повинні захистити конвойні кораблі (Ткач, Моряки, 1948, 37). 2. у знач. ім. конво́йний, ного, ч. Те саме, що конво́йник. Словник української мови в 11 томах