конвойний
КОНВО́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до конво́й.
Закон України “Про війська внутрішньої та конвойної охорони” ухвалено ще в 1992 році (з мови документів);
// Який відноситься до конвою.
Транспорт не може маневрувати .. Його повинні захистити конвойні кораблі (Д. Ткач).
2. у знач. ім. конво́йний, ного, ч. Те саме, що конво́йник.
На ганок .. виходять декілька конвойних (В. Винниченко);
З обох флангів колону охороняли конвойні (Ф. Бурлака);
Йдучи в супроводі конвойного до ешелону, Грабовський побачив Митусу (М. Сиротюк);
Прибіг Попов. Віддав пакет конвойному й, не глянувши на арештанта, пішов назад (Василь Шевчук);
Конвойні підійшли до полонених, почали знімати наручники (О. Бердник);
* У порівн. Мовчки провів його до Пінчукової хатинки, йдучи позаду, мов конвойний (Р. Іваничук).
Значення в інших словниках
- конвойний — конво́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- конвойний — див. вартовий Словник синонімів Вусика
- конвойний — -а, -е. 1》 Прикм. до конвой. Конвойна охорона. || Який належить до конвою. 2》 у знач. ім. конвойний, -ного, ч. Те саме, що конвойник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конвойний — ВАРТОВИ́Й (який стоїть на варті, охороняючи кого-, що-небудь; стос. до варти, пов'язаний з вартуванням), ЧАТОВИ́Й, СТОРОЖОВИ́Й, КАРАУ́ЛЬНИЙ розм.; КОНВО́ЙНИЙ (який, охороняючи, супроводжує кого-, що-небудь). Словник синонімів української мови
- конвойний — КОНВО́ЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до конво́й. Конвойна охорона; // Який належить до конвою. Транспорт не може маневрувати.. Його повинні захистити конвойні кораблі (Ткач, Моряки, 1948, 37). 2. у знач. ім. конво́йний, ного, ч. Те саме, що конво́йник. Словник української мови в 11 томах