кондиція
конди́ція
-ї, ж.
1》 спец. Якість, норма, стандарт, яким повинен відповідати товар, матеріал і т. ін.
Довести до кондиції — привести у повну відповідність з якими-небудь вимогами.
Дійти до кондиції — досягнути межі в чому-небудь.
2》 Умова договору, угоди.
3》 тільки мн., заст. Тимчасові підробітки домашніх учителів, репетиторів; приватні уроки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кондиція — Конди́ція: — договір, передбачені умови [30] Словник з творів Івана Франка
- кондиція — конди́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кондиція — (товару) якість; (в угоді) умова; ІСТ. <�суспільний> стан. Словник синонімів Караванського
- кондиція — Умова, передумова, угода, див. договір, пакт Словник чужослів Павло Штепа
- кондиція — КОНДИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Якість, норма, яким повинен відповідати товар, матеріал і т. ін. Весь вирощений молодняк реалізують на м'ясо при досягненні ним відповідних кондицій (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- кондиція — кондиція (кондыцыя) договір, служба, звання, посада, умова, доконечність, положення, стан, становище; учителювання на дому Словник застарілих та маловживаних слів
- кондиція — (англ. standard) 1. умови певного договору. 2. норма, стандарт, якість, сорт, яким згідно з договірними умовами повинен відповідати той чи інший товар. Економічний словник
- кондиція — конди́ція (від лат. condicio – умова, вимога) 1. Умови договору, 2. Норми, стандарти, якість, сорт, яким має відповідати товар (продукція) за умовами договору. Словник іншомовних слів Мельничука
- кондиція — Конди́ція, -ції, -цією; -ди́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кондиція — КОНДИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Якість, норма, яким повинен відповідати товар, матеріал і т. ін. Весь вирощений молодняк реалізують на м’ясо при досягненні ним відповідних кондицій (Птахівн. Словник української мови в 11 томах
- кондиція — рос. кондиция 1. Норми, однакові якості, вимоги, яким повинен відповідати товар, матеріал, продукція згідно з стандартом або умовами договору. Товар, що не відповідає таким вимогам, називається некондиційним, а що відповідає — кондиційним. 2. Умови договору. Eкономічна енциклопедія