консонантний
консона́нтний
-а, -е.
1》 Дзвінкий, співзвучний.
2》 У мовознавстві – приголосний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- консонантний — консона́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
- консонантний — КОНСОНА́НТНИЙ, а, е, лінгв. Прикм. до консона́нт. Ненаголошені голосні, як і наголошені, можуть стояти в найрізноманітнішому консонантному оточенні (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах