конторниця
конто́рниця
-і, заст.
Жін. до конторник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конторниця — конто́рниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- конторниця — КОНТО́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до конто́рник. Відвідувачі вештаються в коритарях і розмовляють тихо, боючись голосною розмовою порушити хід праці. Ось у кутку конторниця нишком фліртує з рахівником чи діловодом (Гео Шкурупій); – Хто б подумав: Гриня і в академію! – кинула одна з конторниць (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- конторниця — КОНТО́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до конто́рник. — Хто б подумав: Гриня і в академію! — кинула одна з конторниць (Гончар, Тронка, 1963, 175). Словник української мови в 11 томах