1. Словник української мови у 20 томах

конторниця

КОНТО́РНИЦЯ, і, ж.

Жін. до конто́рник.

Відвідувачі вештаються в коритарях і розмовляють тихо, боючись голосною розмовою порушити хід праці. Ось у кутку конторниця нишком фліртує з рахівником чи діловодом (Гео Шкурупій);

– Хто б подумав: Гриня і в академію! – кинула одна з конторниць (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конторниця — конто́рниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. конторниця — -і, заст. Жін. до конторник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конторниця — КОНТО́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до конто́рник. — Хто б подумав: Гриня і в академію! — кинула одна з конторниць (Гончар, Тронка, 1963, 175). Словник української мови в 11 томах