1. Великий тлумачний словник сучасної мови

контра

ко́нтра

I -и, ж., заст., зневажл.

1》 Контрреволюціонер, контрреволюціонерка.

2》 збірн. Контрреволюціонери.

II -и, ж.

Запис, зроблений у бухгалтерському документі проти більш раннього запису, в результаті чого ранній запис втрачає своє значення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контра — ко́нтра 1 іменник жіночого роду, істота контрреволюціонер розм. ко́нтра 2 іменник жіночого роду контрреволюція — збірне розм. Орфографічний словник української мови
  2. контра — КО́НТРА, и, ж., заст. 1. Контрреволюціонер, контрреволюціонерка. – І що ти йому сказав? – А що мені з ним говорити? Сказав, що він суча контра і щоб не любувався нашими зборами (М. Стельмах); – Батьку! Та що ми з ним антимонію розводимо?... Словник української мови у 20 томах
  3. контра — ко́нтра карт. вид гри (ст)|| = гарба ◊ Да́ти ко́нтру карт. відбитися (ст)||контрувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. контра — И, ж., комп. Гра Counter Strike. А що підліткам ще робити? Ідуть в комп'ютерний клас і цілу ніч грають в контру. Словник сучасного українського сленгу
  5. контра — КО́НТРА, и, ж., заст., зневажл. 1. Контрреволюціонер, контрреволюціонерка. — І що ти йому сказав? — А що мені з ним говорити? Сказав, що він суча контра і щоб не любувався нашими зборами (Стельмах, II, 1962, 17). 2. збірн. Контрреволюціонери. Словник української мови в 11 томах