1. Великий тлумачний словник сучасної мови

конусний

ко́нусний

-а, -е.

1》 Прикм. до конус.

2》 Який має форму конуса; конічний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конусний — ко́нусний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. конусний — КО́НУСНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ко́нус. – Одна грань [різця], скажімо, обточує банку, друга здіймає стружку з конусної частини (О. Донченко). 2. Який має форму конуса; конічний. Словник української мови у 20 томах
  3. конусний — КО́НУСНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ко́нус. — Одна грань [різця], скажімо, обточує банку, друга здіймає стружку з конусної частини (Донч., V, 1957, 361). 2. Який має форму конуса; конічний. Словник української мови в 11 томах