концерт

Значення в інших словниках

1. концерт — конце́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. концерт — див. ВИСТАВА. Словник синонімів Караванського
3. концерт — [концерт] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
4. концерт — (іт. concerto — змагаюсь) — 1. Прилюдне виконання музичних творів. 2. Жанр великого, віртуозного за характером музичного твору для соліста (інколи двох — трьох) з оркестром у формі тричастинного сонатного циклу. Словник-довідник музичних термінів
5. концерт — КОНЦЕ́РТ, у, ч. 1. Прилюдне виконання музичних творів, балетних, естрадних і т. ін. номерів за певною програмою. – Я буду давати концерти на фортепіані [фортепіано], як правдива артистка (І. Словник української мови у 20 томах
6. концерт — конце́рт (італ. concerto, від лат. concerto – змагаюся) 1. Виконання музичних та вокальних творів, а також естрадних, драматичних та хореографічних номерів за певною програмою. Словник іншомовних слів Мельничука
7. концерт — 1. циклічний (переважно в 3 частинах) музичний твір для сольного інструмента й оркестру (кончерто), напр., фортепіанний к., к. для скрипки., к. для 2 або 3 інструментів наз. подвійним або потрійним к. або кончерто гроссо; 2. публічне виконання музики. Універсальний словник-енциклопедія
8. концерт — дава́ти / да́ти конце́рти. Чинити, робити що-небудь незвичайне, відчайдушне, небезпечне і т. ін. Він-бо (вихованець дитячої колонії) тільки зараз такий зразковий і командир загону, а в минулому давав концерти (О. Гончар). да́ти конце́рт. Фразеологічний словник української мови
9. концерт — Конце́рт, -ту; -це́рти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. концерт — КОНЦЕ́РТ, у, ч. 1. Прилюдне виконання музичних творів, балетних, естрадних і т. ін. номерів за певною програмою. — Я буду давати концерти на фортепіані, як правдива артистка (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах