1. Великий тлумачний словник сучасної мови

корніловець

корні́ловець

-вця, ч.

Учасник заколоту в Росії у серпні 1917 з метою встановлення військової диктатури.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корніловець — КОРНІ́ЛОВЕЦЬ, вця, ч., іст. Учасник корніловщини. Хоча Тимчасовий уряд і захитався під натиском корніловців, а більшовики набирали сил, посилилися анархія й економічна криза (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах