1. Великий тлумачний словник сучасної мови

короста

коро́ста

-и, ж.

Заразна шкірна хвороба людини й тварин, що виникає внаслідок проникнення в шкіру коростяних кліщів.

Зернова короста — різновид корости, що спричинюється череватим кліщем, який живе в зерні, соломі тощо.

Норвезька короста — різновид корости, яку спостерігали у хворих на лепру, при хворобі Дауна.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. короста — коро́ста іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. короста — I вербіж, сверблячка II див. нав'язливий Словник синонімів Вусика
  3. короста — КОРО́СТА, и, ж. 1. Заразна шкірна хвороба людини й тварин, що виникає внаслідок проникнення в шкіру коростяних кліщів. Короста не проста: на кого схоче, на того й нападе (Номис); Всі [в'язні] в концтаборі люто шкребли ноги і ребра... Словник української мови у 20 томах
  4. короста — (-и) ж., жрм, зневажл. Дівчина з фарбованим волоссям Короста — перефарбована дівчина (Сленг-лікбез 2). Словник жарґонної лексики української мови
  5. короста — Паразитарне шкірне захворювання людей і тварин, спричинене коростяним кліщем; зараження при безпосередньому контакті та через предмети. Універсальний словник-енциклопедія
  6. короста — КОРО́СТА, и, ж. Заразна шкірна хвороба людини й тварин, що виникає внаслідок проникнення в шкіру коростяних кліщів. Короста не проста: на кого схоче, на того й нападе (Номис, 1864, № 157); Короста — заразна хвороба, її викликає дуже маленький... Словник української мови в 11 томах
  7. короста — Короста, -ти ж. Чесотка. Короста не велика й не мала — як на дубові кора. посл. Словник української мови Грінченка